Понедельник, 16.07.2018, 10.55.57
Вітаю Вас Гість | RSS

      Комунальний заклад загальної середньої освіти                                         "Шевченківська ЗОШ І - ІІІ ступенів Лошкарівської сільської ради"

Категорії розділу
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всего ответов: 2
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

Духовна культура особистості

Виховання духовної культури особистості, утвердження принципів моралі.

 

 У сучасних умовах в Україні постала проблема радикальної перебудови в сфері виховання підростаючого покоління. Суспільству потрібні люди, які можуть самостійно мислити, здатні до самореалізації на основі об*єктивної самооцінки.

       Що ж таке виховання? Це процес цілеспрямованого і планомірного формування й розвитку світогляду, переконань і почуттів, волі й характеру, потреб і здібностей, моральних, духовних, трудових, естетичних та фізичних якостей людини, характерних рис особистості.

      Головним завданням школи є не тільки підготовка дитини до самостійного життя, а у формуванні особистісних рис громадянина.

      Головною метою вчителя стає формування ключових компетенцій учнів за допомогою рефлексій їхніх дій, оскільки саме набуття життєво важливих компетентностей може допомогти людині орієнтуватися в сучасному суспільстві, сприяє формуванню в неї здатності швидко реагувати на запити часу.

       Виховна система нашої школи називається «Собор душі моєї». Проблема, над якою працюємо – формування життєвих компетентностей школярів, де провідною ланкою є духовне і моральне виховання.

      Термін духовність досить часто зустрічається в мистецтвознавчих роботах, філософських  і психологічних науках. Усе ширше цим терміном користуються вчителі. Що ж таке духовність?  Досить цілісне визначення категорії духовність запропонував М.Боришевський: «Духовність є багатомірною системою утворень у свідомості та самосвідомості людини, в яких віддзеркалюється її найбільш актуальнв потреби, інтереси, погляди, ставлення до навколишньої дійсності і до самої себе як соціального індивіда. Специфічною ознакою цих утворень, що виступають у формі ціннісних орієнтацій , певних особистісних характеристик, є їх органічне поєднання з провідними життєвими цілями, прямий чи опосередкований зв'язок із моральністю. Духовність – утілення у світоглядних орієнтаціях людини сподівань, прагнень, ідеалів, духу народу, нації, що визначає спрямованість особистісних потреб, переживань і зумовлює настанову на відповідний життєвий вибір. Це осмислення особистістю гуманістичного сенсу цілей людської життєдіяльності. Таке осмислення дає можливість  збагнути високу мету, задля якої живе людина, відчути власну неповторність, усвідомити відповідальність за все, що вона робить, зрозуміти, що життя – це постійна, невідступна боротьба зі злом в ім*я перемоги добра на землі».

       Духовний розвиток є найвищим етапом розвитку особистості, він трансформує у собі і фізичний, і психічний, і соціальний розвиток, які є базисом, підґрунтям для духовної активності.

Категорія: Мої статті | Додав: Адмін (04.04.2014)
Переглядів: 143 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Гаряча лінія
ЗНО 2018
Вхід на сайт
Пошук

Copyright MyCorp © 2018
Конструктор сайтів - uCoz